Верховна Рада прийняла євроінтеграційний проєкт нового Митного кодексу України у першому читанні

Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроєкт № 15450 – новий Митний кодекс України. Документ, над яким команди Міністерства фінансів, Держмитслужби та Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики працювали близько двох років у тісній співпраці з бізнесом, міжнародними експертами та громадськістю, отримав позитивну оцінку Європейської комісії. Він створює правову основу для переходу на єдині з Євросоюзом митні правила, термінологію та стандарти безпеки і є ключовим кроком на шляху до вступу України в митний союз ЄС.

«Ухвалення нового Митного кодексу України є необхідною умовою для переговорного розділу 29 «Митний союз» і наближення України до членства в ЄС. Запропоновані в документі єдині митні правила передбачають прозорість процедур для бізнесу, а для економіки – відкриття нових можливостей щодо експорту, залучення інвестицій та інтеграцію в європейські ланцюги постачань. Водночас ухвалення нового Митного кодексу є однією з умов отримання макрофінансової допомоги (Ukraine Support Loan), що дозволить залучити до держбюджету 1,5 млрд євро для покриття ключових видатків», – підкреслив Міністр фінансів Сергій Марченко.

Проєкт нового Кодексу побудований за логікою європейського митного законодавства і налічує 781 статтю. Набрання ним чинності заплановане з 1 грудня 2027 року – бізнес і митниця отримають час на адаптацію, а перехід на нові електронні системи завершиться поетапно до кінця 2029 року.

Основні нововведення

• Термінологія та підходи ЄС. Повний перехід на митну термінологію Європейського Союзу, запровадження системи авторизацій і митних процедур, а також європейського підходу до прийняття рішень, декларування, митного боргу, гарантій та звільнень від сплати мита.

• Безперервність для бізнесу. Чинні безстрокові авторизації продовжать діяти, а строкові – діятимуть до завершення терміну. Компанії зі статусом авторизованого економічного оператора (АЕО) збережуть переваги довіреного партнера митниці: менший обсяг фізичного та документального контролю, першочергове оформлення, а в перспективі – взаємне визнання статусу митними органами інших країн.

• «Право бути почутим». Запроваджується процедура, за якою бізнес зможе довести обґрунтованість своєї митної вартості ще до прийняття митницею формального рішення, що має зменшити кількість судових спорів.

• Повна цифровізація. Кодекс закріплює обмін даними між бізнесом і митницею через електронне «єдине вікно», куди дозвільні документи інших органів надходитимуть автоматично. Для підприємців це означає менше паперу, особистих візитів до митниці та простору для суб'єктивних рішень – а отже, і менші корупційні ризики.

• Прозоре оскарження рішень. Закріплюється чіткий порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності митних органів – спочатку до органу вищого рівня, а за потреби до суду — узгоджений із Законом України «Про адміністративну процедуру».

• Збережені пільги. Проєкт повністю зберігає чинні пільги з оподаткування ввізним митом, зокрема для підтримки обороноздатності, енергетики та надання гуманітарної допомоги. На період воєнного стану та рік після його завершення збережено й порогові значення звільнення від мита для товарів у багажі громадян (до 500 євро/50 кг наземним транспортом та до 1000 євро/50 кг авіатранспортом).

• Оперативно-розшукові повноваження митниці. Кодекс передбачає наділення митних органів оперативними та слідчими повноваженнями – практика, поширена у 25 країнах-членах ЄС. Ці норми не набудуть чинності одночасно з ухваленням Кодексу: критерії та межі повноважень митників будуть окремо визначені у змінах до Кримінального процесуального кодексу та інших законів після консультацій з прокуратурою, бізнесом і експертами.

Що далі

Законопроєкт прийнято за основу. Всі пропозиції народних депутатів України будуть опрацьовані при підготовці його до другого читання.

«Наша спільна мета – ухвалити якісний Митний кодекс у строки, визначені умовами макрофінансової допомоги. У жовтні ми маємо показати міжнародним партнерам підписаний закон. Це дозволить отримати кошти від Європейського Союзу на фінансування пріоритетних видатків бюджету – зарплат учителям і медикам, пенсій, підтримки населення та малого і середнього бізнесу, а також відбудови пошкоджених соціальних об'єктів і критичної інфраструктури», – зазначив Сергій Марченко.

За словами Міністра, новий Митний кодекс допоможе українським експортерам швидше адаптуватися до ринку ЄС, оптимізувати логістику, підвищити конкурентоспроможність та перетворити українську митницю на кордон європейського зразка.

Детальніше з проєктом нового Митного кодексу України можна ознайомитись у спеціальній рубриці на офіційному вебсайті Мінфіну.