Митна політика

Державна митна політика – це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері захисту митних інтересів та забезпечення митної безпеки України, регулювання зовнішньої торгівлі, захисту внутрішнього ринку, розвитку економіки України та її інтеграції до світової економіки. Державна митна політика є складовою частиною державної економічної політики.

Відповідно до пункту 3 Положення  про Міністерство фінансів України, Міністерство фінансів України забезпечує, зокрема, формування та реалізацію єдиної державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства, а також здійснює нормативно-правове регулювання у цій сфері.

Основним завданням митної політики на середньостроковий період є побудова передбачуваної та прогнозованої митної системи на основі практики ЄС, яка стимулює підвищення якості провадження зовнішньоекономічної діяльності в Україні, забезпечує баланс безпекової функції митниці та партнерських відносин з бізнесом, інтеграцію українських підприємств у міжнародні ланцюги постачання товарів.

Впровадження заходів щодо реформування митної політики та митного адміністрування, передбачених Національною стратегією доходів до 2030 року, триватиме до 2027 року, зокрема щодо:

• гармонізації митного законодавства України із законодавством ЄС;
• посилення антикорупційних заходів та підвищення довіри до митних органів;
• підтримки та співпраці з бізнесом;
• розвитку міжнародного митного співробітництва;
• інституційного розвитку митних органів;
• розвитку IT та забезпечення технічними засобами митного контролю.

Основними нормативно-правовими актами у митній сфері є Конституція України, Митний та Податковий кодекси України, Закон України «Про Митний тариф України», інші закони України та ратифіковані міжнародні договори України. 

Митне законодавство України в значній частині гармонізовано з правом ЄС.

Для розвитку та забезпечення співставності митних ІТ-систем з аналогічними системами Європейського Союзу, було розроблено та з лютого 2024 року розпочато реалізацію Довгострокового національного стратегічного плану цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Держмитслужби (далі - Стратегічний план цифрового розвитку), який ґрунтується на засадах Багаторічного плану електронної митниці ЄС (MASP-C).

Головною метою Стратегічного плану цифрового розвитку є забезпечення якісно нових, зручних, надійних та прискорених процесів митної справи в Україні. План передбачає: запровадження принципів кіберзахисту; впровадження безпаперових процедур; побудову надійних та сучасних ІТ-систем митниці.

Закон України від 22 серпня 2024 № 3926-IX року вніс до Митного кодексу України зміни, які мають на меті імплементацію європейських норм та вдосконалення митних процедур. Зокрема, цим Законом передбачено:

• запровадження концепції митного представництва, аналогічної тій, що функціонує в країнах ЄС, шляхом визначення загальних засад представництва, розділення видів представництва на пряме та непряме, розмежування відповідальності суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності та митного представника; 
• приведення у відповідність до актів acquis положень Митного кодексу України щодо доставки, пред’явлення товарів, а також їх тимчасового зберігання під митним контролем;
• удосконалення положень щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України на виконання заходів, передбачених Державною антикорупційною програмою на 2023–2025 роки;
• запровадження європейського підходу щодо застосування митних режимів.

Крім того, для посилення антикорупційної складової положень Митного кодексу України запроваджується: оприлюднення на офіційному веб-сайті Держмитслужби знеособленого тексту рішень за результатами розгляду скарг протягом трьох днів з дати його прийняття; право митних органів обмінюватися інформацією щодо митної вартості товарів в електронній формі у форматі міжнародних стандартів обміну електронною інформацією з митними органами іноземних держав.

Водночас триває системна інституційна реформа Держмитслужби, спрямована на підвищення її прозорості та ефективності.

17 вересня 2024 року прийнято Закон України № 3977-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо встановлення особливостей проходження служби в митних органах та проведення атестації посадових осіб митних органів», яким передбачено, зокрема: 

• встановлення особливостей проходження служби та проведення одноразової атестації всіх працівників митниці для оцінки їхньої доброчесності та професійної компетентності; 
• запровадження нової процедури конкурсу на посаду керівника Державної митної служби; 
• визначення порядку перевірки митників на доброчесність та моніторинг їхнього способу життя. 

Європейська Комісія 4 листопада 2025 року оприлюднила Звіт в межах Пакета розширення ЄС 2025 року, де держава продемонструвала рекордні показники за останні три роки. Звіт засвідчив послідовне та ефективне впровадження стандартів ЄС. Україна отримала оцінку «4 — добра готовність» в частині стану наближення до митного права ЄС і оцінку «3 — добрий прогрес» в частині швидкості впровадження реформ у митній сфері. Серед країн Пакету розширення 2025 року це є одним з найкращих показників.

Значним досягненням у реалізації «митного безвізу» став перехід України на застосування NCTS Фаза 6 в режимі Opt-In, який відбувся 22 червня 2026 року [додати посилання на новину «Результати «митного безвізу» для бізнесу за ІI кв. 2026 року: рекордні 56,3 тис. транзитних декларацій»], що відкриває новий етап цифровізації митних процедур та забезпечує ще тіснішу інтеграцію України з митним простором 39 країн-учасниць Конвенції про спільний транзит для швидшого, прозорішого та ефективнішого переміщення товарів.

28.07.2026 проєкт нового Митного Кодексу зареєстровано у Верховній Раді України за № 15450. Документ розроблений з метою забезпечення повної відповідності положенням митного законодавства ЄС. Детальніше про підготовку законопроєкту, його ключові положення, а також перебіг розгляду та ухвалення документа у Верховній Раді можна дізнатися в рубриці «Проєкт нового Митного кодексу України».

Впровадження кожного наступного інструменту митної практики ЄС посилює антикорупційні заходи та інституційний розвиток митних органів, співпрацю митних органів та бізнесу, міжнародне митне співробітництво.

Інформація щодо стану та прогресу України в цьому напрямку регулярно оновлюється на сайті Міністерства фінансів.