Уряд схвалив зміни до Закону про бухгалтерський облік: що зміниться для бізнесу

25 червня Кабінет Міністрів України схвалив проєкт змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Головна новація - запровадження обов’язкової звітності зі сталого розвитку для окремих категорій підприємств, що є важливим кроком до євроінтеграції* та підвищення прозорості бізнесу.

Ключові зміни та нововведення:

1. Впровадження обов’язкової звітності зі сталого розвитку.

Вперше на законодавчому рівні передбачається складання, подання та оприлюднення звітності зі сталого розвитку для окремих категорій підприємств. Така звітність міститиме інформацію про вплив компанії на екологію, соціальні питання, трудові відносини, права людини, антикорупційну діяльність, а також про те, як ці питання впливають на діяльність підприємства.

Інформація про сталий розвиток подаватиметься за Європейськими стандартами (ESRS) у вигляді окремого розділу звіту з управління. Подання відбуватиметься в єдиному електронному форматі за таксономією, що спростить аналіз і доступ до інформації.

Передбачається, що звітність зі сталого розвитку подається разом із фінансовою звітністю і є її невід’ємною частиною.

Нова звітність стосується:

• великих підприємств та материнських компаній великих груп;

• середніх та малих підприємств, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу.

Нові правила впроваджуватимуться поетапно:

Великі підприємства та материнські підприємства великої групи, які мають понад 500 працівників – звітують у  2028 році.

Інші великі підприємства та материнські підприємства великої групи – у 2029 році.

Середні та малі підприємства з цінними паперами на біржі – у 2030 році.

Запровадження звітності зі сталого розвитку створить рівні умови для українських і європейських компаній на міжнародних ринках, сприятиме залученню інвестицій та підвищить конкурентоспроможність, а також сприятиме виконанню зобов’язань відповідно до Угоди про асоціацію.

2. Оновлення критеріїв для визначення категорій підприємств.

Критерії для визначення мікро-, малих, середніх і великих підприємств оновлено з урахуванням інфляції та рекомендацій Європейської комісії. Це дозволить зменшити адміністративне навантаження та уникнути необґрунтованого потрапляння підприємств у категорії з жорсткішими вимогами. 

3. Впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності для державних підприємств.

Державні підприємства та компанії, де понад 50% акцій належать державі, зобов’язані вести облік і звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ), а також складати звіт про управління. Це підвищить прозорість і підзвітність державного сектору економіки та спростить доступ до міжнародних ринків капіталу.

_____

* Законопроєкт розроблено на виконання Угоди про асоціацію з ЄС, з метою імплементації положень Директиви № 2013/34/ЄС про річну фінансову звітність, консолідовану фінансову звітність та пов’язану звітність певних типів підприємств (з урахуванням Директиви (ЄС) 2022/2464 щодо корпоративної звітності зі сталого розвитку та Делегованої Директиви Комісії (ЄС) 2023/2775 щодо коригування критеріїв розміру мікро-, малих, середніх і великих підприємств та груп).