Мінфін: вимоги фінмоніторингу для рієлторів діють давно та не передбачають тотального контролю для громадян

Міністерство фінансів України звертає увагу на поширення у медіа маніпулятивної інформації щодо фінансового моніторингу у сфері операцій із нерухомістю.

Наголошуємо: вимоги до рієлторів у цій сфері не є новими. Вони визначені Законом України № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та діють уже тривалий час.

Відповідно до законодавства, до спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу належать, зокрема, рієлтори та інші суб’єкти господарювання, які надають послуги при купівлі-продажу нерухомості, а також при здачі в оренду нерухомості, якщо щомісячна орендна плата такої нерухомості становить 400 тис. грн або більше. 

Водночас фінансовий моніторинг здійснюється на основі ризик-орієнтованого підходу. Це означає, що суб’єкти господарювання застосовують відповідні заходи з урахуванням характеру операції, ділових відносин із клієнтом, джерел походження коштів та інших факторів ризику. Йдеться не про суцільний контроль усіх операцій.

Поширене в медіа та соцмережах твердження про те, що рієлтори зобов’язані повідомляти про всі операції з нерухомістю на суму понад 400 тис. грн, не відповідає законодавству. Обов’язок подавати інформацію про порогові фінансові операції на них не поширюється, оскільки вони є спеціально визначеними суб’єктами первинного фінансового моніторингу.

Ключовим обов’язком рієлторів є інформування Державної служби фінансового моніторингу України виключно про підозрілі фінансові операції (діяльність) клієнта або спроби їх проведення.

Для того, щоб рієлтори мали змогу застосувати ризик-орієнтований підхід, встановлені відповідні критерії визначення ризиків, а також затверджено положення щодо здійснення фінансового моніторингу суб’єктами, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Мінфін.

Також звертаємо увагу на те, що цьогорічне звернення Міністерства фінансів до рієлторів пов’язане не з появою нових вимог, а з оновленням від 2 лютого 2026 року механізмів інформаційної взаємодії з Держфінмоніторингом через ІКС «Е-кабінет системи фінансового моніторингу» та необхідністю перевірити належну постановку на облік суб’єктів, на яких поширюється дія Закону № 361-IX. Відповідні рекомендації розміщено тут.

Окрім того, некоректним є твердження про нібито «потрійний контроль» через нотаріусів, оцінювачів та рієлторів. Закон чітко визначає перелік суб’єктів первинного фінансового моніторингу, і оцінювачі як окрема категорія таких суб’єктів у ньому не визначені.

Міністерство фінансів підкреслює: метою державного регулювання у цій сфері є не створення надмірного адміністративного навантаження на добросовісних учасників ринку, а забезпечення прозорості фінансових операцій та виконання вимог законодавства у сфері протидії відмиванню доходів.

Для громадян це не означає запровадження тотального контролю за всіма операціями з нерухомістю. Для рієлторів — це означає необхідність здійснювати професійну діяльність відповідно до вимог законодавства.