Мінфін запрошує до громадського обговорення законопроєкту щодо імплементації правил протидії ухиленню від оподаткування (ATAD)

Міністерство фінансів виносить на публічне обговорення проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації правил протидії практикам ухилення від сплати податків, які мають безпосередній вплив на функціонування внутрішнього ринку Європейського Союзу та України, відповідно до Директиви Ради (ЄС) 2016/1164/ЄС від 12 липня 2016 року». Він розроблений за підтримки проєкту EU4PFM, команди Офісу підтримки реформ при Мінфіні, експертів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), а також фахівців Державної податкової служби.

Законопроєкт розроблено на виконання євроінтеграційних зобов’язань України та з метою приведення податкового законодавства у відповідність до положень Директив Ради ЄС щодо протидії агресивному податковому плануванню (ATAD I та ATAD II).

Міжнародний контекст: шлях до стандартів ЄС та ОЕСР

Організація економічного співробітництва та розвитку у 2013 році разом із країнами G20 започаткувала План дій BEPS (Base Erosion and Profit Shifting) — глобальну ініціативу, спрямовану на боротьбу з розмиванням податкової бази та виведенням прибутків до юрисдикцій із низьким рівнем оподаткування.

У розвиток рекомендацій BEPS Європейський Союз ухвалив:

• Директива Ради (ЄС) 2016/1164 (ATAD I)
• Директива Ради (ЄС) 2017/952 (ATAD II)

Ці директиви встановлюють обов’язкові правила для держав-членів ЄС щодо протидії агресивному податковому плануванню.

Варто зазначити, що Україна, приєднавшись до Інклюзивної рамки BEPS у 2017 році, вже впровадила у національне законодавство певні глобальні стандарти оподаткування, націлені на протидію ухиленню від оподаткування та розмивання податкової бази. Однак, чинні правила потребують приведення у відповідність до законодавства ЄС вимог ATAD. 

Чому це важливо для України?

У сучасній глобальній економіці компанії можуть використовувати різницю між податковими системами різних країн для мінімізації оподаткування. Такі практики:

• зменшують надходження до бюджету;
• створюють нерівні умови конкуренції;
• підривають довіру до податкової системи.

Запропоновані зміни спрямовані на:

• захист національної бази оподаткування податком на прибуток підприємств;
• забезпечення справедливих та прозорих правил для бізнесу;
• гармонізацію українського законодавства з правом ЄС.

Що передбачає законопроєкт?

1. Обмеження вирахування відсотків (стаття 4 ATAD)

Передбачається запровадження правила, за яким надмірні витрати на запозичення можуть враховуватися у складі витрат лише в межах 30% визначеного показника прибутковості (EBITDA).

Таке правило:

• унеможливлює штучне завищення боргового фінансування з метою мінімізації податку;
• відповідає європейській практиці;
• передбачає можливість перенесення неврахованих сум на майбутні періоди.

2. Оподаткування приросту капіталу при виведенні активів (Exit tax, стаття 5 ATAD)

Запроваджується механізм оподаткування у випадках:

• зміни податкової резиденції;
• переміщення активів або діяльності за межі України;
• передачі майна до постійного представництва за кордоном.

Мета — забезпечити оподаткування приросту вартості активів, сформованого в Україні, до їх переміщення в іншу юрисдикцію.

Водночас правила не застосовуються до фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб-підприємців.

3. Загальне правило протидії зловживанням (GAAR, стаття 6 ATAD)

Законопроєкт вводить системне визначення «податкового зловживання» та встановлює, що операції, основною метою яких є отримання податкової вигоди всупереч суті законодавства, не можуть створювати право на податкові пільги або зменшення зобов’язань.

Оподаткування здійснюватиметься з урахуванням економічної суті операцій, а не лише їх формальної правової форми.

4. Усунення гібридних розбіжностей (статті 9, 9a, 9b ATAD)

Передбачено запровадження спеціальних правил для нейтралізації ситуацій, коли через різницю в податкових системах різних держав:

• витрати враховуються двічі;
• витрати враховуються без оподаткування відповідного доходу;
• виникає подвійне податкове резидентство.

Ці норми спрямовані насамперед на операції міжнародних груп компаній.

Що це означає прийняття законопроєкту для бізнесу та громадян?

Для добросовісного бізнесу це:

• більша правова визначеність;
• прозорі правила;
• гармонізація з європейськими стандартами.

Для держави — це:

• захист бюджету;
• зменшення можливостей для агресивного податкового планування;
• підвищення довіри міжнародних партнерів;
• врахування рекомендацій ОЕСР щодо найкращих світових практик оподаткування як важливий етап набуття Україною членства у цій організації.

Для громадян — це крок до більш справедливої податкової системи, в якій великі компанії сплачують податки там, де формується їхній прибуток.

Текст законопроєкту та супровідні матеріали розміщені в розділі «Проєкти нормативно-правових актів» на офіційному вебсайті Мінфіну.

Зауваження та пропозиції приймаються:

• у письмовій формі за адресою: Міністерство фінансів України, м. Київ, вул. Межигірська, 11
• або в електронній формі на електронні пошти: nhorieva@minfin.gov.ua, homut@minfin.gov.ua, tbondarenko@minfin.gov.ua, markevich@minfin.gov.ua, schubka@minfin.gov.ua. 

Мінфін запрошує представників бізнесу, експертне середовище, науковців, професійні асоціації та всіх заінтересованих громадян долучитися до формування сучасної, прозорої та європейської податкової системи України.