Мінфін представив результати секторальних оцінок ризиків у сфері фінансового моніторингу за 2022–2024 роки

Міністерство фінансів України спільно з проєктом ЄС та Ради Європи «Посилення режиму боротьби з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму та поверненням активів в Україні», що реалізується в межах третьої фази програми «Партнерство заради належного врядування» (PGG III), представило результати секторальних оцінок ризиків у сфері фінансового моніторингу за 2022–2024 роки.

Оцінки охоплюють 8 секторів, для яких Мінфін визначає вимоги у сфері фінансового моніторингу: азартні ігри, лотереї, аудиторів, бухгалтерів, податкових консультантів, операції з нерухомістю, торгівлю дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, а також торгівлю культурними цінностями та посередництво у такій торгівлі.

Головна мета оцінок – надати суб’єктам первинного фінансового моніторингу практичний інструмент для розуміння ризиків у своїй діяльності та налаштування власних ризик-орієнтованих процедур.

«Секторальні оцінки корисні як для держави, так і для підприємців, адже вони показують вразливості у кожному секторі та допомагають визначити практичні заходи для зниження ризиків. В умовах повномасштабної війни ефективний фінансовий моніторинг є важливою складовою фінансової та національної безпеки. Варто зазначити, що оцінки підготовлено з урахуванням реальних даних щорічної звітності у сфері фінмоніторингу самого бізнесу», – зазначив директор Департаменту забезпечення координаційно-моніторингової роботи Мінфіну Юрій Конюшенко.

Учасники заходу та міжнародна підтримка

До обговорення долучилися представники органів державної влади, Ради Європи, профільних асоціацій, професійних об’єднань, суб’єктів первинного фінансового моніторингу та міжнародні експерти.

Керівниця проєкту Ради Європи Альона Вернер відзначила важливість подальшої співпраці з Україною у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. Міжнародна експертка Ради Європи Ліза Флорковскі представила учасникам міжнародний досвід і практичні рекомендації щодо використання результатів секторальних оцінок ризиків регуляторами, наглядовими органами та суб’єктами первинного фінансового моніторингу.

Рівні ризиків за сферами бізнесу: ключові висновки

За результатами оцінок найвищий рівень ризику визначено у секторі азартних ігор.

Середній рівень ризику встановлено для секторів нерухомості, дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, культурних цінностей, лотерей, бухгалтерів та податкових консультантів.

Низький рівень ризику визначено для аудиторів.

Суть ризик-орієнтованого підходу

Окрему увагу під час заходу приділено практичному застосуванню ризик-орієнтованого підходу. Мінфін наголосив, що такий підхід не означає автоматичні відмови, формальні заборони або однакове ставлення до всіх клієнтів. Йдеться про пропорційне застосування заходів фінансового моніторингу з урахуванням характеру діяльності суб’єкта первинного фінансового моніторингу, типу клієнта, характеру операції та реального рівня ризику.

Зокрема, бухгалтер, невелика бухгалтерська компанія, аудитор, брокер у сфері нерухомості чи інший суб’єкт первинного фінансового моніторингу не повинні механічно відтворювати підходи, характерні для банківського сектору. Водночас вони мають розуміти власні ризики, мати внутрішні процедури для виявлення ризикових ситуацій та застосовувати заходи фінансового моніторингу розумно і пропорційно.

Перші результати та плани

Підхід, заснований на відкритому діалозі з ринком, уже демонструє практичний результат. За перші п’ять місяців 2026 року кількість компаній та фахівців, які пройшли навчання і стали на облік у Держфінмоніторингу, зросла майже вдвічі.

Наступним кроком стане опрацювання пропозицій профільних асоціацій, саморегулівних організацій та представників відповідних секторів щодо заходів з мінімізації виявлених ризиків.

Оцінки ризиків уже отримали понад 4 тисячі зареєстрованих компаній і фахівців у сферах, які регулює Мінфін, а також профільні асоціації. Наразі очікується засідання профільної Ради при Кабміні. Одне з головних питань на порядку денному – дозвіл на офіційне оприлюднення всіх результатів дослідження на сайтах Мінфіну, Мін’юсту, НКЦПФР та НБУ.