Удосконалення механізму зарахування ПДФО в Україні зменшить дисбаланс у фінансовому забезпеченні територіальних громад, - Денис Улютін
Удосконалення механізму зарахування податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) в Україні зменшить дисбаланс у фінансовому забезпеченні територіальних громад і дасть їм змогу підвищувати рівень надання державних послуг.
Про це заявив Перший заступник Міністра фінансів України Денис Улютін під час Круглого столу «ПДФО і громади», організованого 24 жовтня програмою «U-LEAD з Європою»* для обговорення впливу зміни механізму зарахування ПДФО до місцевих бюджетів. Захід об'єднав у дискусії представників Міністерства фінансів України, низки інших українських і міжнародних відомств та експертів проєкту Polaris**.
Дискусії щодо зміни механізму зарахування ПДФО до місцевих бюджетів почалися після зміни у 2021 році адміністративно-територіального устрою та формування нових територіальних громад.
У Верховній Раді зареєстровано низку законопроєктів, що пропонують різні підходи до розподілу і зарахування ПДФО в Україні. Для напрацювання єдиної концепції у Верховній Раді України при Комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики створено робочу групу, яка займається обговоренням зареєстрованих законопроєктів і напрацюванням нових концепцій.
Актуальність і важливість цієї тематики знайшли своє відображення і в Урядових документах, зокрема у Плані заходів з реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні на 2024-2027 роки.
З метою обрання оптимального механізму зарахування ПДФО експерти U-LEAD і Polaris змоделювали варіанти впливу зміни механізму зарахування ПДФО на податкову спроможність громад, а під час Круглого столу презентували результати такого моделювання.
«Чинна модель зарахування ПДФО створює диспропорції фінансової забезпеченості територіальних громад і вигідна лише для великих міст, де зареєстровані великі компанії-роботодавці. Однак часто активність населення зосереджена у менших містах, селищах і селах, що є сателітами мегаполісів і потерпають від такої моделі. На сьогодні майже 1200 громад є дотаційними.Така модель не влаштовувала громади до повномасштабної війни, зараз розрив між податковою спроможністю громад ще збільшився” - наголосив Денис Улютін.
Він також зазначив, що одним з основних викликів, над яким працюють Міністерство фінансів, Державна міграційна служба, інші державні органи та органи місцевого самоврядування, є об'єктивність даних про чисельність населення.
«Чисельність населення у громадах, що є визначальною для будь-якої моделі зарахування ПДФО, сьогодні невідома. Відсутня єдина база, яка містить актуальні і достовірні дані про кількість населення по кожній територіальній громаді. Під час повномасштабної війни ця проблема поглибилася через тимчасову окупацію окремих територій і хвилю внутрішньої міграції українців», - зазначив Денис Улютін.
Ще одним завданням, над яким потрібно працювати, є визначення рівня і кількості сервісів, які має гарантувати держава і під які повинна визначатись базова фінансова основа, зокрема і через механізм зарахування ПДФО.
У такій ситуації обґрунтований і об’єктивний вибір найвдалішого механізму зарахування ПДФО виконає одразу два завдання: покращить податкову спроможність громад, зменшить диспропорції між ними та забезпечить належну якість державних послуг.
Також Денис Улютін відзначив важливість додаткових дотацій у бюджеті на вирівнювання спроможності територіальних громад, що постраждали від збройної агресії. «Це дещо зменшує диспропорцію, хоч і не долає усіх проблем на рівні фінансової забезпеченості територіальних громад. Водночас використання експертизи країн, де податки між територіальними громадами розподіляються гармонійно, може допомогти створити модель, за якої всі громадяни незалежно від проживання у тій чи іншій громаді отримуватимуть однаково якісні державні послуги», - резюмував Денис Улютін.
Довідково.
* Програма U-LEAD з Європою (Ukraine – Local Empowerment, Accountability and Development, Україна - підсилення на місцях, підзвітність та розвиток) об’єднує вектори співпраці між Урядом України, Європейським Союзом і його державами-членами: Німеччиною, Польщею, Данією і Словенією - для створення прозорої і підзвітної багаторівневої системи управління, яка закриває суспільні потреби українців.
** Програма Polaris «Підтримка багаторівневого врядування в Україні», розроблена на період з 2024 по 2028 роки, фінансується урядом Швеції. Мета програми – посилення спроможності громад в Україні надавати публічні послуги і брати участь у відновленні і відбудові відповідно до вимог вступу до Євросоюзу. Програма охоплює 5 напрямів: освіту, фіскальну децентралізацію та бюджетування, адміністративні послуги, відновлення під керівництвом місцевої влади, міжнародне співробітництво громад. Polaris допомагає у реалізації реформ в Україні, співпрацюючи з органами місцевого самоврядування, міністерствами, центрами надання адміністративних послуг, дорадчими групами та експертами.