Підсумки–2025: Мінфін забезпечив високі показники євроінтеграції та фінансову стійкість держави

Протягом 2025 року Міністерство фінансів України реалізувало низку стратегічних реформ, що посилили прозорість та інтеграцію країни у європейський фінансовий і правовий простір. Ключовим свідченням успіху став оприлюднений 4 листопада 2025 року Звіт Європейської Комісії у межах Пакета розширення ЄС, де Україна продемонструвала найкращі показники за останні три роки.

Єврокомісія у Ukraine Report 2025 відзначає, що Україна зберегла макрофінансову стабільність, керованість бюджету та боргової політики, а система управління публічними фінансами продовжує працювати й реформуватися навіть в умовах повномасштабної війни.

Мінфін відповідальний за чотири розділи, які отримали одні з найвищих оцінок: Митний союз, Оподаткування, Фінансовий контроль, Фінансові й бюджетні положення. Також Міністерство є співвідповідальним за 8 розділами, зокрема, «Корпоративне право», «Економічна і монетарна політика», «Статистика», та розділи, що відносяться до Верховенства права.

Міжнародна співпраця: залучення коштів для стійкості та відновлення України
У 2025 році Міністерство фінансів України залучило зовнішнє фінансування у розмірі 52,4 млрд доларів США. Міжнародна підтримка дозволила в повному обсязі забезпечити видатки соціально-гуманітарного напряму. У той самий час всі внутрішні фінансові ресурси були спрямовані на сектор безпеки й оборони.  

Значною частиною підтримки донорів стали кредити ERA від країн G7. Це вперше, коли використовуються доходи від заморожених активів країни-агресора для підтримки країни, яка страждає від війни. 

Збалансований держбюджет-2025

За січень–листопад 2025 року касові видатки загального фонду державного бюджету становили 3,54 трлн грн, що на 540,4 млрд грн, або на 18% більше ніж за аналогічний період минулого року.

Видатки загального фонду державного бюджету на безпеку і оборону за січень–листопад 2025 року становили 2,22 трлн грн, або 62,9% від усіх видатків загального фонду.

Ефективне управління державним боргом

Україна продовжує відповідальне управління державним боргом з метою мінімізації довгострокових ризиків, пов’язаних із його зростанням унаслідок збільшення дефіциту державного бюджету та оборонних видатків, спричинених повномасштабним вторгненням росії.

В той же час, державний борг став дешевшим і довшим: станом на кінець листопада 2025 року середньозважена ставка знизилась з 5,1% до 4,58%, а середній строк до погашення зріс з 12,6 до 13,42 років (порівняно з груднем 2024 року). Це зменшує боргові ризики та витрати державного бюджету на обслуговування боргу.

У 2025 році затверджено Середньострокову стратегію управління державним боргом на 2026–2028 роки. Стратегія  визначає три головні цілі боргової політики на 2026–2028 роки:

1. Збільшення частки грантів та іншого не боргового фінансування для забезпечення фінансування державного бюджету.

2. Зменшення боргових ризиків шляхом зменшення вартості боргу, подовження строків погашення боргових зобов’язань і оптимізації їх структури.

3. Підтримка відносин з інвесторами та стимулювання розвитку внутрішнього ринку державних облігацій як інструменту відновлення економіки.

Успішно завершено реструктуризацію ВВП варантів: 24 грудня 2025 року за підтримки 99,06% голосів інвесторів ВВП варанти були обміняні на нові єврооблігації та повністю анульовані, що підвищило бюджетну передбачуваність, зміцнило боргову стійкість і усунуло ризик виплат у 2025–2041 роках обсягом орієнтовно до 20 млрд дол. США.

Облігації внутрішньої державної позики (ОВДП)

У 2025 році громадяни суттєво збільшили інвестиції в ОВДП: портфель фізичних осіб зріс з 78,5 до 111,1 млрд грн (+32,6 млрд грн; +41,5%), а частка на ринку — з 4,2% до 5,7%.

Упродовж 2025 року до державного бюджету через розміщення ОВДП залучено 569,1 млрд грн, з них 270 млрд грн (понад 50%) — військові облігації.

Загалом з початку повномасштабного вторгнення через ОВДП в державний бюджет залучено 1,98 трлн гривень.

У 2025 році проведено аукціони з обміну ОВДП (switch-аукціони) на 35 млрд грн, що дозволило зменшити пікові навантаження з погашення внутрішнього боргу.

РІМ (Публічні інвестиції) 

Схвалено Єдиний проєктний портфель публічних інвестицій рішенням Стратегічної інвестиційної ради, який включає 195 інвестиційних пріоритетів (зі змінами), а саме: 64 програми та 131 проєкт. Загальна інвестиційна вартість — 12,6 трлн грн (не річні видатки).

Запроваджено методологічну базу правил формування інвестиційних портфелів на державному, регіональному та місцевому рівнях (методології затверджені Урядом у 2025 року).

Крім того, в 2025 році:

• Інвестиції інтегровано в бюджетну систему:
  Верховною Радою ухвалено зміни до Бюджетного кодексу (ЗУ №4225-IX від 16.01.2025), що закладають основи бюджетного планування публічних інвестицій.

• Запрацювала інституційна система управління інвестиціями:
  Стратегічна інвестиційна рада, міжвідомчі органи з підготовки та розподілу інвестицій.

• Посилено спроможність регіонів і громад:
  спільно з ЮНІСЕФ проведено навчання для 240 фінансистів громад і ОДА з середньострокового бюджетного планування та публічних інвестицій.

• Стан реалізації реформи:
  з 72 заходів Дорожньої карти — 25 виконано (35%), 28 у процесі (39%), 19 — строк не настав (26%).

Ключові реформи в податковій політиці, бухгалтерському обліку та фінмоніторингу для євроінтеграції

Протягом 2025 року Мінфін реалізував низку євроінтеграційних реформ у сферах податків, бухгалтерського обліку та фінмоніторингу, що посилюють прозорість та інтеграцію у європейський фінансовий простір. Затверджено нові реєстри для онлайн-торгівлі алкоголем і тютюном, підготовлено приєднання до міжнародних угод обміну даними, гармонізовано стандарти бухобліку з ЄС та закладено основу для входу до Єдиної зони платежів у євро SEPA (Single Euro Payments Area). Ці кроки сприяють чесній конкуренції, залученню інвестицій та протидії фінансовим злочинам.

Сучасна податкова політика

Затверджено Порядок створення та ведення Реєстру адрес вебсайтів ліцензіатів, що продають підакцизні товари онлайн. Громадяни зможуть перевіряти легальність інтернет-магазинів алкоголю та тютюну, уникаючи контрафакту, а бізнес отримає рівні умови конкуренції.

Мінфін розпочав підготовку до приєднання до Багатосторонньої угоди DPI MCAA для автоматичного обміну даними про доходи з цифрових платформ. Це посилить справедливість у цифровій економіці.

Підписано угоду про уникнення подвійного оподаткування з Австралією, що встановлює чіткі правила для доходів резидентів обох країн і розвиває економічні зв’язки.

Гармонізація бухгалтерського обліку та аудиту з ЄС

Уряд подав на розгляд Верховної Ради два ключові законопроєкти:

• №13598 (04.08.2025) “Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо звітності зі сталого розвитку” – запроваджує ESG-звітність, актуалізує критерії для підприємств і виконує Угоду про асоціацію з ЄС.

• №14016 (05.09.2025) “Про внесення змін до Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність»” – удосконалює регулювання аудиту за стандартами ЄС, підвищує прозорість і полегшує доступ до ринків капіталу.

У держсекторі реалізовано Стратегію модернізації бухобліку до 2025 року: оновлено НП(С)БОДС за IPSAS для повноти інформації про бюджети.

Фінмоніторинг: шлях до SEPA та стандартів ЄС, протидія відмиванню коштів і незаконним фінансам

Уряд схвалив пакет проєктів законів для приєднання до SEPA – зони платежів у євро. Проєкти законів, зокрема, передбачають, що громадяни та бізнес зможуть робити перекази швидко та без зайвих комісій. Також законопроєкти дозволять оновити законодавство у сфері протидії відмиванню доходів і фінансуванню тероризму відповідно до стандартів ЄС та FATF. Це - стратегічний крок до інтеграції у європейський фінансовий простір, яким вже користуються понад 500 мільйонів людей та бізнес у 42 країнах Європи.

Європейська Комісія 3 грудня 2025 року включила рф до переліку високоризикових юрисдикцій з недоліками в ПВК/ФТ. Це посилює перевірки транзакцій з рф, блокує канали обходу санкцій. Регламент набуде чинності після процедури затвердження (до 2 місяців).

Мінфін провів перший Міжнародний форум «Фінансовий моніторинг 2025: євроінтеграційні перспективи ПВК/ФТ системи України» з 370 учасниками. 

Опубліковано 52 щотижневі методологічні бюлетені з AML-тем: аналітика ризиків, міжнародні практики для суб’єктів моніторингу та держорганів.

Ці реформи – ключ до інвестиційної привабливості України, сталого розвитку та захисту від фінансових загроз.

У 2025 році Уряд схвалив важливі документи, розроблені Мінфіном: щодо вдосконалення регулювання діяльності органів державного фінансового контролю, а також затверджено Порядок аудиту міжнародних договорів для захисту фінансових інтересів України та ЄС (зокрема, у межах Ukraine Facility).

Окрім того, розпочав роботу проєкт «Посилення спроможності протидії незаконним фінансам в Україні» (UCIF) для посилення протидії незаконним фінансам за підтримки Великої Британії.

Митниця: Євроінтеграція та розвиток попри війну 

2025 рік став роком стратегічного лідерства митної сфери на шляху України до ЄС. Звіт Єврокомісії засвідчив послідовне та ефективне впровадження стандартів ЄС. Україна отримала оцінку «4 – добра готовність» в частині стану наближення до митного права ЄС і оцінку «3 – добрий прогрес» в частині швидкості впровадження реформ у митній сфері. Серед країн Пакету розширення 2025 року це є одним з найкращих показників. 

Реформування та стратегічне планування:

·   Ключовим і фундаментальним досягненням стало розробка та схвалення Урядом проєкту нового Митного кодексу України, розробленого на основі митного законодавства Європейського Союзу, що забезпечує повну імплементацію європейських стандартів. Проєкт наразі проходить процедуру оцінювання в Європейській Комісії, тривають публічні консультації з бізнес-спільнотою.

·   Затверджено середньостроковий план заходів із досягнення цілей реформування митних органів у межах реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року.

Підтримка оборони та безпеки:

·   Військовий «митний безвіз»: Використання Форми 302 розширено на всі Сили Оборони. Це значно пришвидшує переміщення військової техніки та вантажів у співпраці з країнами ЄС та НАТО.

·   Пільговий імпорт: Забезпечено безперебійне оформлення енергозберігаючого обладнання та інших критично важливих товарів для життєдіяльності країни.

Економічна стійкість та наповнення бюджету: митниця залишається надійною фінансовою опорою держави – за 11 місяців 2025 року до Держбюджету спрямовано 641,1 млрд гривень. Це на 19,3% більше ніж за аналогічний період минулого року, попри численні пільги на імпорт товарів для енергетики та інших значущих товарів.

Спрощення для бізнесу та «Митний безвіз»:

·   Програма АЕО: Кількість підприємств зі статусом Авторизованого економічного оператора зросла до 109, а загальна кількість інших митних спрощень сягнула 1230.

·   Система NCTS: Популярність спільного транзиту продовжує зростати. За 11 місяців оформлено 125 тис. декларацій (+31 тис. до минулого року).

·   Цифровізація: Підписано контракт на розробку NCTS Фази 6, що виведе цифрову взаємодію з європейськими митницями на новий рівень.

Трансформація та доброчесність – триває системна розбудова прозорого відомства:

·   Кадрове оновлення: Розпочато відкритий конкурс на посаду Голови Держмитслужби за участі конкурсної комісії з міжнародними експертами.

·   Антикорупційні заходи: Запроваджено атестацію посадовців, нову систему оплати праці, декларації доброчесності, а також використання поліграфа та боді-камер.

Ефективне управління банками державного сектору економіки

Ефективне управління банками державного сектору сприяють розвитку економіки та стабільності фінансової системи, що особливо важливо в умовах повномасштабної війни.

Так, за результатами роботи за 10 місяців 2025 року за попередніми прогнозами банки державного сектору орієнтовно мають сплатити до бюджету країни 75,5 млрд грн, з яких 22,5 млрд грн – податків від прибутку і 53 млрд грн – дивідендів.

Також важливим досягненням року, що минає є зменшення частки NPL (непрацюючих кредитів). За 10 місяців 2025 року рівень частки непрацюючих кредитів банків державного сектору вдалося знизити на 6,7%: з 43% – до 36,3%.

Окрім того, участь держбанків у програмах підтримки бізнесу таких як кредитування мікро-, малого та середнього підприємництва (ММСП), зокрема, через програми Фонду розвитку підприємництва, інструменти на кшталт державних гарантій стимулює економічну активність і відновлення.

Удосконалення процесу відбору незалежних членів наглядових рад державних банків є необхідним для забезпечення ефективного корпоративного управління в державних банках України. Мінфін розробив відповідні зміни до нормативних актів Кабінету Міністрів для залучення представників інституцій ЄС до роботи конкурсної комісії, що здійснює конкурсний відбір кандидатів на посади незалежних членів наглядової ради державного банку. Залучення представників інституцій Європейського Союзу до роботи конкурсної комісії – це вагоме досягнення у реформуванні банківської сфери.

Водночас здійснено низку кроків для зменшення частки держави у банківському секторі в подальшому. Зокрема, Уряд схвалив розроблений Мінфіном Порядок залучення радника з продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків. Залучення професійного радника створить належні умови для прозорого продажу пакетів акцій банків державного сектору, сприятиме залученню коштів до Державного бюджету і посиленню добросовісної конкуренції на фінансовому ринку.

Підтримка бізнесу 

Уряд продовжує приділяти велику увагу розвитку та підтримці бізнесу, адже це сприяє збереженню і зростанню кількості робочих місць, надходженню податків до бюджету, відновленню економіки.

У межах таких державних програм як “Доступні кредити 5-7-9”, “Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%”, “Доступний факторинг”, які реалізує Фонд розвитку підприємництва (ФРП), у 2025 році підприємці отримали від 47 уповноважених банків 28 873 кредитів та уклали з 22 уповноваженими лізингодавцями 3 035 лізингових угод на загальну суму 106,8 млрд грн (станом на 29.12.2025).

Окрім того, продовжує ефективно працювати інструмент державних гарантій на портфельній основі: у 2025 році ММСП отримали понад 8 тисяч гарантованих державою кредитів на загальну суму 32 млрд грн, а загалом за 5 років дії цього інструменту – 52 тис.  кредитів на загальну суму 170 млрд гривень.

Результати діяльності Фонду розвитку підприємництва

На сьогодні Фонд реалізує 21 програму з підтримки мікро-, малого і середнього бізнесу за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також завдяки підтримці міжнародних партнерів. У пріоритеті – переробна промисловість, АПК, енерговідновлення та енергозбереження. 

Загалом у 2025 році завдяки діяльності ФРП підприємці отримали у межах державних програм 31 909 пільгових кредитів та лізингового фінансування на загальну суму 106,8 млрд гривень; у межах міжнародних кредитних програм – 1 501 кредитів на 1,9 млрд грн та за програмами міжнародної фінансової підтримки – 447 грантів на суму 211,8 млн грн, які реалізовувались у співпраці з такими міжнародними партнерами як: ЄС, GIZ, LuxDev, UNDP, Norad.

Важливою складовою діяльності Мінфіну і ФРП щодо сприяння розвитку бізнесу в умовах війни є залучення фінансової підтримки наших надійних міжнародних партнерів, зокрема, Світового банку і KFW. Завдяки такій співпраці успішно реалізуються Екстрений проект надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE), Проект «Cтійке, інклюзивне та екологічно збалансоване підприємництво» (RISE), Проект «Інструмент підтримки стійкості малих і середніх підприємств» (SME Resilience Facility «SMERF»).

Крім цього, у 2025 році Фонд розпочав співпрацю з Банком розвитку Ради Європи, у межах якої на наступний рік планується запуск нової програми з підтримки фінансування мікропідприємців через банки-партнери та кредитні спілки.

Важливо згадати про значну подію, в якій закладено нові можливості для розвитку і підтримки бізнесу: 1 січня 2026 року розпочне роботу Національна установа розвитку (НУР), створена у 2025 році на основі ФРП. Це державна спеціалізована фінансова установа з чітким мандатом на відновлення й структурну трансформацію економіки. Її головна місія – реалізація програм підтримки ММСП  для відбудови країни.

Зазначені попередні результати діяльності Мінфіну не лише фіксують досягнення 2025 року, а й визначають ключові напрями для посилення реформ у 2026 році, наближаючи Україну до повноцінного членства в Європейському Союзі, що є пріоритетом роботи Президента України, Верховної Ради та Уряду.