Мінфін: Стратегічний план цифровізації Держмитслужби — інструмент для наближення митних практик України до європейських стандартів

У лютому 2024 року Міністерство фінансів України схвалило Стратегічний план цифровізації Державної митної служби. Документ розроблено у контексті підготовки України до вступу до Європейського Союзу та виконання Угоди про Асоціацію в частині гармонізації митних процесів з європейськими стандартами.

Схвалення плану є також однією з трьох умов Плану України в рамках інструменту ЄС Ukraine Facility на найближчі три місяці у сфері відповідальності Міністерства фінансів. Виконання всіх індикаторів для першого етапу дозволить залучити бюджетну підтримку обсягом близько 4 млрд євро. 

Нагадаємо, що Кабінет Міністрів затвердив План України у березні 2024 року. Найближчим часом очікується його схвалення Європейською Комісією.

Які ключові зміни передбачені Стратегічним планом цифровізації Держмитслужби?

• Розвиток та адаптація митних ІТ-інструментів в Україні, узгодження цих процесів з ЄС. 

План передбачає впровадження ІТ-інструментів для покращення обміну інформацією між підприємствами та митницями, взаємодії між митними органами різних країн, покращення безпеки та збереження інформації. 

Зокрема, у 2024 році очікується завершення розробки автоматизованої системи митного оформлення “Центр” (АСМО.Центр), у якій міститимуться різні документи, наприклад, електронні копії митних декларацій, а також оновленої національної системи гарантій (GMS-UA), яка забезпечить гарантування товарів у режимі спільного транзиту. Далі очікуються етапи тестування, впровадження та промислової експлуатації.

Також найближчим часом на митниці почнеться впровадження системи рішень (CDS). Це автоматизована система, яка оброблятиме рішення митних органів у форматі  обміну даними, який використовується в ЄС.

У цей же період має завершитися тестування системи боротьби з підробкою та піратством (COPIS). Це платформа, яка міститиме інформацію про правовласників та історію їхніх заявок, подання до них змін, тощо.

• Покращення взаємодії митних органів та бізнесу. 

Цифровізація дозволяє оптимізувати роботу двох сторін та забезпечує прозорість митних процесів. Також через запровадження, наприклад, програми АЕО, системи митних спрощень, приєднання до NCTS значна частина бізнесу в Україні формалізувала та підвищила надійність власних внутрішніх процесів, контроль за динамікою фінансових показників, уникнення порушень законодавства. 

Зараз розглядається питання розширення можливостей, спрощень, переваг для бізнесу, який долучається до європейських стандартів. 

• Боротьба з корупцією та шахрайством.

Майже кожен компонент Стратегічного плану передбачає антикорупційні заходи, оскільки його суть – мінімізація впливу людського фактору. 

Окрім того, він побудований на принципах захищеності та незмінності даних. Захищеність даних нових митних ІТ-інструментів забезпечить їх конфіденційність, а також розмежування доступу до них. Незмінність даних забезпечиить фіксацію та відстеження історії будь-яких запитів та транзакцій, ідентифікацію користувачів, тощо. 

План розроблений в горизонті планування до кінця 2028 року і має постійно оновлюватися та актуалізуватися відповідно до потреб сьогодення.

«Схвалений Мінфіном Стратегічний план передбачає наближення митних практик до європейських стандартів в частині цифровізації. Впровадження запланованих заходів дозволить покращити процеси обміну митною інформацією між країнами, спростити та прискорити процеси митного контролю, зменшити корупційні ризики, підвищити рівень довіри ЄС до митних служб України, а також прискорити нашу інтеграцію до Євросоюзу. Наша мета – побудова східної митниці Європи, яка також виконує важливу безпекову функцію в умовах російської агресії проти всього цивілізованого світу», — зазначив заступник Міністра фінансів України з питань європейської інтеграції Юрій Драганчук.