Сайт знаходиться в режимі тестової експлуатації

«Ми не плануємо підвищувати податки». Інтерв'ю міністра фінансів Оксани Маркарової

Міністерка фінансів України Оксана Маркарова дала інтерв'ю головному редактору Радіо НВ Валерію Калнишу.

— Оксана Маркарова, міністр фінансів у нас у студії, дуже дякую, що знайшли час. Давайте поговоримо спочатку про інвестиції, саме про цей Форум. Які ваші враження, наскільки це прорив і наскільки можна очікувати, що інвестори почують, побачать і зайдуть в Україну?

— Дякую, що запросили до стилізованої студії, завжди дуже приємно бути у вас. Можу сказати, що цей Форум — успіх, із самого початку за рівнем участі інвесторів, за рівнем участі міжнародних фінансових організацій, ми не завжди могли до Києва запросити такого рівня учасників. Я думаю, що дуже важливо, що саме в Маріуполі вони побачили на власні очі ті меседжі, які ми їм говоримо постійно: що Україна відкрита для бізнесу, Україна відкрита для інвестицій, Україна, незважаючи на те, що у нас анексували Крим, незважаючи на те, що у нас досі неспокій на непідконтрольній частині Донбасу, решта України відкрита до бізнесу, і його можна робити. Перебуваючи тут, у Маріуполі, ми бачимо дуже багато гарних прикладів, як працює децентралізація, коли місцеві органи влади дійсно працюють на людей.

— Якщо говорити про декілька центральних меседжів, які були, по-перше, що західний бізнес повинен бути захищений і коли буде справедлива судова система, це буде драйвером для того, щоб зайшов бізнес. Митниця, податкова, те, що знаходиться у зоні вашої відповідальності, яка ситуація зараз? Як працює нова митниця, як працює пан Нефьодов, пан Верланов, чи є результати, які ми можемо вже пред’явити не тільки західним інвесторам, але перш за все українцям та українському бізнесу?

— Ви робите насправді дуже правильний акцент, міжнародний бізнес повірить нам тоді, коли український бізнес повірить нам. Коли український бізнес скаже, що в Україні працюється краще, що покращилася ситуація і з податковою, і з митницею, і в загальному бізнес-клімат, тоді це буде дуже легко продавати чи розповідати міжнародним або новим інвесторам. Що стосується реформи ДФС, це досить складна і нешвидка реформа, яку ми намагаємося зробити максимально швидко. Якщо ми подивимося, я розумію, що, як правило, і бізнес, і громадяни хочуть усе вчора, але якщо ми подивимося на той шлях, який ми пройшли за 2019 рік, ми рухаємося дуже швидко. З моменту, коли ми ухвалили концепцію, потім ухвалили положення про нові служби, потім провели конкурс. Ви пам’ятаєте, що конкурс на митницю у нас був заблокований, 64 дні ми не могли перейти з першого етапу до другого. На сьогодні можна сказати, що Державна податкова служба вже другий місяць функціонує як Державна податкова служба, це вже нова служба, якій передані функції від ДФС. Державна митна служба ще не розпочала повноцінну роботу, на сьогодні ми затвердили структуру, але ще не передали функції від ДФС до Державної митної служби. Сподіваюся, це трапиться буквально найближчими тижнями. Як вони працюють? Ми бачимо і отримуємо, ми постійно на зв’язку з бізнесом, постійно намагаємося отримувати від бізнесу зворотний зв’язок для того, щоб розуміти. Ми розуміємо, що все не може змінитися одразу, але є дуже важливі сигнали. Перше — це питання, яким чином провадяться перевірки і яким чином реагує, коли бізнес не погоджується, і ми бачимо тут певні покращення. Ми вже бачимо, що не завжди бізнес повинен погоджуватися з нами, але ми бачимо, що є прогрес у цьому.

— Скажіть, будь ласка, якщо відверто, я чув цифру, що недобір по митниці 30 мільярдів за рік буде. Це так дійсно?

— Що ми можемо точно сказати, у змінах до бюджету 2019 року, ми зменшили наш прогноз чи наші забюджетовані доходи, пов’язані саме з імпортним ПДВ, що пов’язано з митницею і з іншими митними зборами, на вплив курсових різниць на нього, це близько 20 мільярдів. Не секрет, що бюджет 2019 року розраховувався на макропрогнозі, який був тоді ухвалений. Ми бачимо, що курс сильніший, ніж той, який ми закладали. Тому, безперечно, він впливає і на ті надходження, які ми отримаємо, які прив’язані до валюти. Є ще дві причини, чому у нас недобір за митними платежами. Причина номер два — це нижча ціна на газ. Це річ, яка впливає дуже позитивно на тарифи, але коли ми імпортуємо газ за нижчою ціною, то імпортні збори і митні збори також сплачуються в меншій сумі, ніж ми планували. І це ще питання вже після ухвалення бюджету на 2019 рік. У грудні 2018 року було надано пільгу виробникам, тим, хто завозить обладнання для альтернативної енергетики, — за рік ми втратимо від цього близько 6−6,5 мільярдів. Тому чому у нас може бути недобір, ми розуміємо і зрозумілі його причини, але тут також потрібно говорити про другу частину. Ми всі розуміємо, що у нас є порушення митних правил. Ми всі розуміємо, що при наведенні ладу на митниці і при усуненні цих порушень, боротьбі з тим, Що у народі називається контрабандою, але це не тільки контрабанда, це ціла низка порушень — у нас повинні бути більші надходження до бюджету. Ми їх поки що не бачимо, тому що зрозуміло, що нова митниця ще і не розпочала діяти. Сподіваюся, що ми зможемо прибрати ці порушення правил завдяки нашим спільним діям з митницею, податковою, податковою міліцією, Міністерством фінансів, найголовніше — правоохоронними органами, які зараз співпрацюють із нами у цьому напрямку. Але ще більше ми побачимо ефект, коли ми повністю втілимо два законопроекти, які Верховна Рада підтримала у вересні. Це ті законопроекти, які ми три роки не могли ухвалити: це закон Про економічних авторизованих операторів і закон Про спільний режим транзиту. Так, у нас займе декілька місяців повноцінної роботи їх імплментація, але на виході це нам дозволить повністю поєднати нашу митницю з європейськими митницями, це дозволить отримувати попередні декларації уже не від суб'єкта, який привозить, і не від брокерів, а автоматично від тієї митниці, з якої відправляється, це вже буде системна зміна правил.

— Про правила. Чи планується наступного року зменшення податків, поява якихось нових податків, що буде відбуватися з податками взагалі? Якісь зміни плануються чи все буде як є? Така, як на мене, контраверсійна ідея скасування ЄСВ від міністра економіки і замінити ЄСВ податком на нерухомість, як ви до неї ставитеся?

— Давайте я розповім, які наші плани…

— Будь ласка.

— Бюджет на 2020 рік побудований на базі тієї податкової системи, яка є на сьогодні. Ми вважаємо, що не варто збільшувати податки, як це робилося під кожен із бюджетів раніше. Під кожен бюджет раніше завжди були не тільки зміни до Бюджетного кодексу, але і зміни до Податкового кодексу. Цього року ми відійшли від нього. Так, парламент розглядає декілька змін до Податкового кодексу, деякі з них можуть бути і ресурсними, але ми не враховували ці надходження в бюджеті. Єдине, що ми готові розглянути до другого читання у бюджет — це надходження від грального бізнесу чи від бурштину, якщо ці законопроекти будуть ухвалені. Ми не плануємо підвищувати податки, ми не закладали підвищені податки ні через базу, ні через відсотки. Це, мені здається, для бізнесу важливо, тому що бізнес повинен розуміти правила гри і вони повинні бути передбачуваними.

Якщо говорити, що би ми хотіли зробити в податковій системі, коли ми будемо мати таку можливість, тому що знову ж таки, зрозуміло, що понижуючи податки (звичайно, бізнес хоче, щоби ми говорили про зниження податків), ми повинні розуміти, яким чином це буде збалансовано в бюджеті. Або у нас буде економічне зростання, про яке ми говоримо, якого ми можемо досягнути, яке дозволить нам зменшувати податки, тому що у нас буде перевиконання за доходами, за поточними. В першу чергу треба понижувати податки на зарплату. Коли ми говоримо про податки на зарплату, це питання ПДФО. Ще раз, ЄСВ — це збір до Пенсійного фонду. Коли ми 2015 року понизили ЄСВ удвічі, з 42 до 22%, це був великий крок назустріч бізнесу, який, я вважаю, дозволив нам зокрема прискорити і повернутися до економічного зростання. Але водночас треба говорити, що від пониження вдвічі ЄСВ у нас не відбулося вдвічі підвищення зборів. Тому пониження ЄСВ — це навіть не питання податкової політики. Це, насамперед, питання пенсійної політики і це питання в першу чергу до міністра соціальної політики. Тому що Пенсійний фонд наступного року буде збирати, ми плануємо і в бюджеті змушені закласти на 170 мільярдів менше, ніж йому треба для того, щоби зробити виплати. Тому що в нашій системі pay-as-you-go, солідарній, ті, хто платять зараз, платять за тих пенсіонерів, які зараз отримують. Ми хотіли би зменшувати податки на оплату праці (ПДФО), ми хотіли би зменшувати податки, які стосуються інвестицій і, звичайно, щодо податку на нерухомість і податку на землю, вони повинні встановлюватися і вони повинні сплачуватися, і вони повинні підвищуватися. Але це не податки державного бюджету теж, тобто важливо пам’ятати, що податок на землю і податок на нерухомість — це у всьому світі два головні податки місцевих бюджетів, і у нас в Україні також 100% цих податків йдуть саме до місцевих бюджетів.

— Як ситуація з РРО вам бачиться? Бізнес доволі скептично ставиться до введення цієї системи, але вона запрацює з наступного року. Як людей заспокоїти, що вони не понесуть якихось дуже великих фінансових втрат від цієї системи?

— Законопроекти ухвалені, і ми розуміємо нашу відповідальність, відповідальність Міністерства фінансів, Державної податкової служби. У нас є фактично рік на запуск і нових РРО, і на запуск того моменту 2021 року, коли суб'єкти підприємницької діяльності також перейдуть на використання РРО. Це наша відповідальність до того часу. Повністю розробити, відтестувати, щоб це було безкоштовно, щоб їх була дуже велика кількість, щоб вони були без посередників, саме так, як закладено в законі. І зокрема, щоб для справжніх ФОПів, які є ФОПами, які самі працюють, це не було обтяженням, а це було безкоштовно, зручно і не створювало ніяких додаткових тисків. Друге питання, яке ми розуміємо, і коли я говорю з асоціаціями мікропідприємців, їх хвилює в першу чергу Державна податкова служба. Їх спрощена система фактично давала їм можливість узагалі не стикатися у своєму житті з Державною фіскальною службою, яку вони всі пам’ятають як стару Державну фіскальну службу.

— Пані Оксано, останнє запитання, якщо дозволите, Міжнародний валютний фонд. Які новини там, чого очікувати, чи буде транш цього року, можливо, нова програма, можливо, якісь нові умови під цю програму, що зараз?

— Активно працюємо з нашими колегами, чекаємо, як було анонсовано директором європейського департаменту, що найближчими тижнями місія приїде до Києва, чекаємо на приїзд місії, а поки що працюємо над текстом меморандуму, над безпосередньо реформами. Зрозуміло, що програма, яку ми плануємо, це вже і Міжнародний валютний фонд підтверджував, вона буде довгостроковою, на три роки, тому, відповідно, всі ці питання потрібно опрацювати, підписати. Щойно місія буде тут, я думаю, що тоді ми вже зможемо більше інформації дати.

— Там є якісь новини, якщо не вдаватися в деталі, щось таке, чого ми не очікуємо, не знаємо?

— Частина роботи базується на тих програмах, які були раніше, частина програми на тих реформах, які вже і президент, і уряд задекларували на найближчі роки, які прискорять економічне зростання. Тому я не бачу якихось критичних речей.

— Ринок землі там буде?

— Ринок землі у нас є. У передвиборчій програмі і партії, і президента ринок землі був як той елемент, який виборцям обіцяли. І тому зараз питання опрацювання в парламенті моделі, я сподіваюся, що це буде максимально ринкова модель, яка прискорить економічне зростання.