Інтерв’ю заступника Міністра фінансів України з питань європейської інтеграції Юрія Драганчука для НВ Бізнес (21.10.2020)
Які умови МВФ вже виконала Україна та що заважає, а також про приватизацію держбанків та результати Митниці в інтерв'ю НВ Бізнес розповів заступник Міністра фінансів України з питань європейської інтеграції Юрій Драганчук.
Про приватизацію державних банків та ситуацію з Укрексімбанком
— Уже в жовтні в Укргазбанк, згідно зі стратегією Мінфіну по держбанкам, повинен зайти інвестор, Міжнародна фінансова корпорація. Це вже сталося?
— Ще ні. Ми ще в переговорному процесі щодо тексту Угоди. Йдеться про юридичні тонкощі. Принципові питання вже узгоджені. Тож ми очікуємо підписання вже найближчим часом.
— Ви можете озвучити якісь деталі?
— Ключова деталь — Укргазбанк отримає кредит від Міжнародної фінансової корпорації IFC в розмірі 30 мільйонів євро, який потім буде конвертовано в капітал банку.
Входження IFC в капітал банку стане прецедентом для України, коли МФО стає акціонером української державної організації. Це важливий крок у процесі приватизації Укргазбанку та скороченні частки уряду в банківському секторі.
Зараз ми чекаємо на лист від Антимонопольного комітету.
— Лист про надання згоди?
— Ні це не надання згоди. Це роз’яснення стосовно визначення належності до державної допомоги заходів з придбання Мінфіном акцій Укргазбанку, які будуть належати Міжнародній фінансовій корпорації на праві власності, у разі виникнення намірів МФК скористатися своїм правом зворотного викупу протягом строку дії пут-опціону, що є умовою кредитної угоди.
— Дати угоди зараз ще немає?
— Ми робимо все, щоб підписання відбулось в листопаді.
— Про який відсоток в капіталі Укргазбанку йдеться ?
— Про 20%.
— Що з Ощадбанком? До кінця цього року згідно меморандуму з МВФ у капітал Ощаду також має зайти інвестор.
— Так, ми зараз ведемо переговори з ЄБРР з цього питання. Але всесвітня пандемія Covid-19, на жаль, суттєво ускладнює роботу.
— Цього року це може не статися, чи ви встигнете?
— Ми, звичайно, докладаємо всіх зусиль, щоб фіналізувати домовленості з цього питання до кінця року, але, боюсь, це малоймовірно. Об'єктивно, якщо у випадку з IFC у нас уже є практично фіналізований текст Угоди, то у випадку з ЄБРР ми ще на етапі обговорення концептуальних позицій майбутньої угоди.
— Тобто ви не впевнені, що цього року встигнете?
— Так.
— Ощадбанк же має перед цим зайти у Фонд гарантування вкладів (ФГВФО), а також має відбутись скасування 100% гарантування депозитів, це питання коли буде вирішено?
— 2 вересня на засіданні Ради фінансової стабільності учасники зустрічі погодили план входження Ощадбанку до ФГВФО з 1 січня 2021 року. З огляду на великий депозитний портфель банку та, відповідно, потребу у значних внесках банку до Фонду, для установи буде передбачено перехідний період до 31 грудня 2023 року в частині сплати регулярних зборів. Ця пропозиція Ради з фінансової стабільності також потребує імплементації на рівні закону.
— Як входження Ощадбанку в ФГВФО і відміна 100% гарантування вкладів буде виглядати технічно? Яка процедура?
— Необхідно внести відповідні зміни до законів України «Про банки і банківську діяльність» та «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», передбачити особливості участі Ощадбанку у Фонді для забезпечення максимально безризикової моделі приєднання банку до Фонду.
— Йдеться про 20% в Ощаді, входження в капітал?
— Ми ще не маємо чіткої цифри.
— Навіть орієнтовно?
— Наше бажання максимально скоротити частку держави на банківському ринку. В оновлених засадах стратегічного реформування банків державного сектору, які були підтримані урядом на початку осені цього року, ми задекларували, що до 2024 року частка банків з державним капіталом повинна скоротитися з 55% (які ми маємо зараз) до 25%. Відповідно, чим крупніше буде входження інвестора в капітал Ощадбанку, тим краще.
— Тобто для вас краще продати зараз більше…
— Ми готові 100% продати, якщо буде покупець… Об'єктивно ж такі угоди проходять поетапно. Інвестор, спочатку, купує частку в капіталі банку, вивчає як він працює…
— Звичайно.
— І тоді, коли він повністю отримає розуміння зсередини, як працює банк, то він уже приймає рішення про входження повністю.
— А як ви ставитеся до того, що, наприклад, та ж Укрпошта хоче стати банком?
— Ми не підтримуємо бажання Укрпошти стати банком якраз із тої причини, що у нас і так 55% банківської системи знаходиться в руках держави, і додавати туди ще Укрпошту, ми вважаємо, неправильним.
— А який зараз об'єм NPL у портфелях державних банків, і взагалі є розуміння, що це за кредити…
— Зараз багато, близько 63%. Але до 2024 року ми повинні вийти на рівень до 20% від кредитного портфелю.
Достатньо високий рівень NPL банків державного сектору зумовлений якістю корпоративного кредитного портфелю, на долю якого припадала левова частина обсягу банківського кредитування. В той же час, значна частина позичальників не обслуговують свою заборгованість перед держбанками. Це, в свою чергу, змусило банки збільшити рівень резервів. Найбільше їх було зарезервовано у ПриватБанку після націоналізації.
В галузевому розрізі значний обсяг непрацюючих кредитів припадає на оптову торгівлю, хімічне, харчове виробництво, сільське господарство, операції з нерухомістю, тощо.
Звичайно, зараз уже у банків є всі законодавчі інструменти для того, щоб зменшувати рівень NPL: були прийняті всі необхідні нормативні документи НБУ по роботі з проблемними активами, а також постанова Кабінету міністрів, які спрощують життя і роботу з NPL для державних банків, визначають усі необхідні інструменти для роботи з проблемними активами. Постанова КМУ прийнята цього року, і ми вже бачимо певні результати. Так, за результатами 6 місяців 2020 року на шість мільярдів гривень державні банки зменшили розмір NPL, порівняно з початком року.
— А як саме вони це роблять, як вони зменшують?
— Є можливість реструктуризації, списання продажу… Механізми роботи з NPL значно розширені за допомогою вищезгаданих постанов.
— Чи аналізували ви, що це за кредити? Наприклад, в Укрексімбанку це кредити, які були видані до 2014 року, пов’язані з минулою владою. Ви якось аналізували ці портфелі?
— Ми як Мінфін не маємо такої задачі, аналізувати портфелі конкретного банку. Ми більш стратегічно діємо, це завдання ми поставили наглядовій раді, стратегією передбачено зменшення портфелю NPL в Укрексімбанку до 10% до 2024 року. Далі наглядова рада затверджує стратегію банку, ставить задачу правлінню і вони працюють з NPL.
— Ви проводили оцінку державних банків, скільки вони коштують? Чи є якась така цифра?
— Ні. Згідно з оновленими засадами стратегічного реформування державного банківського сектору передбачено, що кожен банк окремо затвердить свою стратегію розвитку, і в рамках цієї стратегії будуть залучати зовнішніх консультантів, які, в тому числі, і проводитимуть оцінку та аналіз.
— Ви зараз не знаєте, наприклад, скільки би ви хотіли отримати від приватизації держбанків?
— Ми би хотіли отримати максимально можливу суму, але для того, щоб…
— Але якоїсь такої суми немає.
— Допоки ми не затвердили стратегії по кожному з банків держсектору, називати якісь цифри некоректно. Нам ще слід з’ясувати, яку частку потрібно буде продавати по кожному банку, в який спосіб, тощо. Для цього якраз у наглядової ради є можливість найняти консультантів …
- Ви вже згадали про Укрексімбанк, що відбувається з цим банком і наскільки критична ситуація?
— Я би не сказав, що ситуація якимось чином критична, в них частка NPL співрозмірна з іншими банками держсектору.
За результатами стрес-тестування, яке проводив Національний банк, було показано, що банк потрібно докапіталізовувати на суму 6,8 мільярда, Міністерство фінансів докапіталізувало. Чому це таким чином? Тому що не було сформовано в достатньому обсязі резерви під певний кредитний портфель, та менеджмент оцінював що рівень резервів прийнятний. Нацбанк перевірив як регулятор і виявив недостатність цього резервування, довелося докапіталізовувати. Зараз перед менеджментом Укрексімбанку стоїть задача — в першу чергу — це робота з NPL і зменшення їх частини.
— Укрексімбанк розпочав видавати кредити областям на ремонт доріг під майбутні надходження в бюджет. Першою отримала Полтавська область. Чи планується видача цих кредитів іншим областям, як можна оцінити ризики за таким кредитами і чи не вплине це на обсяг тих же NPL, ці кредити, які видають зараз?
— Знову ж таки, для цього у нас і є професійний менеджмент та наглядова рада, які відповідальні за те, щоб обсяг NPL не збільшувався, а навпаки зменшувався. Вони оцінюють ризики і приймають відповідні рішення.
— Голова НБУ Кирило Шевченко нещодавно сказав про те, що банківська система вже майже досягла показника в 35%, коли вона може фінансувати держбюджет. Чи немає конфлікту інтересів з державними банками — з одного боку потрібно залучати гроші через розміщення ОВДП, щоб фінансувати бюджет, а з іншого боку держбанкам, не дуже цікаво купувати за тією ставкою, яка є зараз?
— Насправді ОВДП — це ринковий механізм і банки самі приймають рішення інвестувати чи ні. Ми ж не можемо змусити банки, навіть державні, купити наші ОВДП. Зараз є можливість (і не тільки банкам) інвестувати в ОВДП.
— Але немає такого, ви не змушуєте банки, саме держбанки інвестувати?
— Ні в якому разі. Якщо їм це цікавий інструмент інвестування, якщо ліквідність, політика банку та інші внутрішні фактори дозволяють їм збільшити долю ОВДП, тоді, звичайно, вони зацікавлені. Але ми ніяким чином не змушуємо їх купувати, тим самим фінансуючи бюджет
Про співпрацю з МВФ и ЄС
— Україна розраховувала в цьому році отримати понад шість мільярдів пільгового фінансування (від МВФ та інших). Скільки ви вже отримали цього фінансування? Які умови Україна, зокрема, Мінфін вже виконав, згідно меморандуму?
— З МВФ у нас діалог відбувається зараз кожен день. От сьогодні буде дзвінок із ними по виконанню наших структурних маяків. Зараз ми йдемо повністю у програмі, тобто все, що передбачено програмою, ми виконуємо. Наприклад, на вересень було передбачено по митниці, початок процесу створення митниці в форматі єдиної юридичної особи. Ми вже прийняли відповідні постанови і запустили цей процес, який буде завершений до кінця року. Плюс в експериментальному режимі ми запускаємо тестування митників для того, щоби не просто перевести всіх з однієї структури в іншу, в єдину юрособу, але щоб оцінити їх професійні знання, загальні знання, благонадійність; це дасть один з інструментів для прийняття рішення щодо переведення їх до нової служби. Далі, поза межами цього маяка, вже будемо запроваджувати нову систему контролю, мотивації й підвищення кваліфікації митних кадрів.
— Але, наприклад, по Ощадбанку точно не встигаєте…
— Але це ж не є структурним маяком. В нас є певні умови, які ми чітко маємо виконати в конкретний строк, а є те, що просто домовилися зробити і робимо.
— Що ж Україна має зараз зробити, щоб отримати транш в цьому році?
— Претензій до того як ми виконуємо домовленості по структурним маякам у МВФ нема. Були певні занепокоєння з приводу відставки голови НБУ Смолія. Зараз вже все нормально. Є новий голова Нацбанку, ми бачимо, що система працює стабільно, все нормально, ніяких змін в банківському секторі від зміни персоналій не відбулося. Тобто новий менеджмент НБУ притримується визначеного курсу, незалежний Нацбанк працює як працював, відповідно. Є питання по рішенню Конституційного суду з приводу НАБУ. Це рішення передбачає зміни в закон про НАБУ, які потрібно внести і прийняти. І, МВФ, звичайно, спостерігає за цим процесом. Якщо все буде добре, то ніяких перепон для того, щоб отримати транш в цьому році у нас не буде. Іде робочий процес.
— А САП?
— По комісії, насправді, в них більше не питання, а очікування: наскільки вона адекватно запрацює. Ми всі побачимо, коли комісія почне здійснювати відбір.
Відповідно, якихось таких конкретних речей, структурних маяків, які ми не виконали, в нас немає.
— Я так розумію, це питання не до вас, а до законодавця?
— Це більше питання загальної ситуації в Україні. От коли МВФ отримає впевненість, що все впорядку, ніякі реформи не зупиняються, ми продовжуємо попередній курс, тоді буде позитивний сигнал, буде черговий транш.
— А, по податковій ви в курсі, яка ситуація?
— Прийняли постанову про перехід в формат єдиної юридичної особи. Тобто насправді все, що записано, якісь конкретні речі в меморандумі, вони всі виконуються. І у зв’язку з тим, що є багато людей, коментаторів, які в пресі, зокрема, дають різні сигнали, що в нас біда в країні, з антикорупцією біда, з банківською системою…
— Ні, там є питання …
— Питання, звичайно, є.
— Судова реформа взагалі не проводиться.
— Процес триває. Україна щойно отримала висновок Венеціанської комісії, і Мінюст, Офіс Президента і профільний комітет зараз активно працюють над цим питанням з нашими міжнародними партнерами.
— А можна тоді якось більш детально? Тобто що зроблено, що там в графіку, щоб розуміти ситуацію?
— Так, звичайно, якщо ми говоримо про структурні маяки:
— відповідно до графіку, в червні було затверджено Плани по скороченню NPL державних банків;
— також в червні було спрощено процедуру зміни постачальників газу для побутових споживачів;
— як я і казав раніше, у вересні ми прийняли необхідне законодавство для роботи ДПС та Держмитслужби в якості єдиної юридичної особи;
— НКРЕКП було прийнято рішення про встановлення тарифів на опалення, органи місцевого самоврядування майже завершили встановлювати свої тарифи.
— Скільки ви хочете отримати грошей?
— 700 мільйонів доларів США — це транш МВФ, і плюс 600 мільйонів євро — це в нас безумовна макрофінансова допомога, перший транш, від ЄС, який також зав’язаний на позитивний сигнал від МВФ. Це ми плануємо в цьому році. Але ми вже несемо, наприклад, по цій же макрофінансовій допомозі до другого траншу, це також 600 мільйонів євро, в нас є вже певні вимоги, попередні умови, які ми маємо виконати по реформі, і ми не звертаємо увагу на те, що до першого траншу в нас немає умов, ми вже виконуємо умови до другого траншу, щоб оперативно мати можливість отримати другий транш. От, наприклад, Бюро фінансової безпеки: законопроєкт вже прийнятий в першому читанні, а це є однією з умов для отримання другого траншу, 600 мільйонів євро макрофінансової допомоги.
— У МВФ і ЕС умови співпадають?
— Схожість є.
— Специфіка якась є чи різниця?
— Насправді ні, десь більше конкретики в меморандумі МВФ, а десь більше конкретики в макрофінансовій допомозі. Наприклад, по медичним закупівлям МОЗ повинно централізувати свої закупівлі в спеціалізованому державному підприємстві. Цього, наприклад, в МВФ немає, але це є в макрофінансовій допомозі. Воно вже створено, наскільки я знаю, і зараз там відбувається затвердження процедурних документів. Потім буде відбір в наглядову раду. Але є, наприклад, реформа митниці і функціонування її в єдиній юридичній особі, така умова є і в мемо з МВФ і в угоді про макрофінансову допомогу ЄС. По податковій так само. Тобто в більшості пересікаються, але в якихось конкретних нюансах є різниця. Нам як державі потрібно виконувати і одні, і інші пункти.
— Наскільки критично взагалі отримати ці кошти для України в цьому році?
— У зв’язку з тим, що в нас коронакриза, і не відомо, чим вона закінчиться, ви бачите, що з кожним днем кількість хворих росте, економіка переживає також кризу, тому гроші для держави, в принципі, дуже важливі. Кошти надані Україні МВФ та ЄС заплановані на фінансування держбюджету.
— Це, мабуть, надважливе питання.
— Звичайно.
— Тому що для України зараз немає інших джерел фінансування. ОВДП особливо ніхто не купує, тому що цей попит підв'язаний під програму МВФ. Тому, навіть не гроші МВФ потрібні, а сигнал, що Україна співпрацює з Фондом?
— Я не був би таким категоричним, але сигнал, що в нас все нормально з МВФ, що в нас конструктивний діалог, іде прогрес, він важливий в принципі для будь-якої сфери, і для запозичень теж.
— До речі, те, що президент був у Великій Британії, чи є якісь деталі домовленості?
— З нашого боку, міністр підписав Меморандум про взаєморозуміння між Україною і Великою Британією для розширення торговельного та економічного співробітництва між країнами. Це нам дасть можливість залучити фінансову підтримку для реалізації інвестиційних проектів у пріоритетних для України сферах: безпека і оборона, сільське господарство, інфраструктура, енергетика та охорона здоров’я загальним обсягом до 2,5 мільярдів фунтів стерлінгів.
Про результати Митниці та контрабанду
— Була інформація, що ви кандидат на посаду керівника митниці?
— Я читав це, але не збираюсь очолювати Держмитслужбу.
— Якщо буде якийсь конкурс, то ви не зацікавлені цим?
— Ні, незацікавлений. В мене багато цікавої роботи в Міністерстві фінансів. Я займаюсь питаннями Держмитслужби також, але з позиції формування державної політики у сфері митного регулювання, реформування. Керувати ж Держмитслужбою повинен операційний практик.
— А, яка ситуація зараз там, керівництво митниці буде мінятися чи не буде?
— Зараз ситуація стабільна, план надходжень виконується. Звичайно, ми чуємо багато критики. Це закономірно. Адже зараз відбувається реформа Держмитслужби.
— А що саме не подобається?
— Говорять, наприклад: «Навіщо вам єдина юридична особа?»
— Так це ж питання не до вас, а до МВФ.
— Ні, це питання до нас, тому що МВФ не диктує Уряду конкретні кроки. Ми з ними ведемо перемовини, позначаємо наші наміри, наприклад, що хочемо посилити контроль на митниці, централізувати систему управління. Обговорюємо з експертами МВФ досвід і практику інших країн, знаходимо і обґрунтовуємо оптимальне для України рішення. А потім — прописуємо це у Меморандумі, як маяк для подальшої реалізації.
— Зараз якихось кадрових змін не очікується на митниці?
— Ні.
— Тому що, наприклад, Гетманцев критикує саме митницю.
— Ми завжди раді чути критику, бо це нас спонукає до ще кращих змін.
— Яка взагалі ситуація на митниці, якісь там схеми залишились? Що відбувається? Яка ситуація з контрабандою?
— Контрабанда — це широкий термін. Насправді чинне законодавство України розуміє за терміном контрабанда — незаконне переміщення культурних цінностей, зброї або вибухівки, наркотиків. Але більшість українців називають «контрабандою» недостовірне декларування товарів (декларування товарів не під їх найменуванням, заниження їх митної вартості, «гра» з кодами УКТЗЕД товарів тощо). Наприклад, кажуть один код товару, з нього один податок, наприклад, 8%… На тканину, наприклад, візьмемо, ставка мита від 4 до 8%. Звичайно всі хочуть доказати, що їхня тканина підпадає під 4%. Або пересорт, наприклад, коли везуться якісь вантажі «під прикриття» іншого товару. Тобто, припустимо, заявляється, що в контейнері тротуарна плитка, яка там, звичайно є, але зовсім незначна частка контейнера — лише для прикриття, інша ж частина — парфуми, наприклад. По вазі приблизно однаково, і так завозять. Задача митниці — якраз це виявляти.
— Це досі таке поширено?
— Випадки, звичайно, такі бувають.
— Скільки держава втрачає від цього?
— Це буде популізм з мого боку зараз назвати якусь цифру. Ніхто достеменно не може порахувати ці втрати.
Дивіться, у будь-якому випадку митницею хтось невдоволений. Якщо ми перевіряємо, щоб знайти цей пересорт, нам потрібно просканувати товар; якщо є підозра, вивантажити і подивитися, що там всередині. Якщо ми це будемо робити з кожним контейнером, то бізнес буде незадоволений через простої та затягування митного оформлення.
— Тому що довго все буде.
— Так. Будуть казати: «Це довго, ми ж поспішаємо, логістика важлива…» А Митниця відповідатиме: «Ну чекайте, ми ж за безпеку відповідаємо. Треба перевірити, що там». Тому є певний баланс, не кожен контейнер перевіряється, працює автоматична система аналізу ризиків.
— Тобто, власне, не можна сказати, що зараз є такі-то схеми, держава втрачає стільки-то, і ми зараз вирішуємо питання?..
— По цифрах — це ж, чисто, здогадки. Ми оперуємо фактами, конкретними цифрами.
— А по плану по надходженням до бюджету від митниці зараз, яка ситуація?
— Виконується. Навіть більше того вам скажу, бо часто спекулюють, що плани занижені, чи завищені, у нас зараз позитивна динаміка. Я для себе порівнюю в основному дві цифри — це товарообіг в доларах США рік до року, місяць до місяця відповідного року, і надходження митних платежів, також в доларовому еквіваленті. І виходить так, що при падінні товарообігу, наприклад, у вересні 2020 р. порівняно з вереснем 2019 р. на 8%, надходження митних платежів до загального та спеціального фондів Держбюджету, також, в доларовому еквіваленті впали лише на 5%. Тобто це свідчить, що насправді ситуація покращилася у порівнянні з минулим роком.
— А в грошах це теж покращення? Грошей більше надходить зараз чи менше?
— В цілому в 2020 році в доларовому еквіваленті ми спостерігаємо відносне зменшення надходжень. Однак, і цю динаміку ми також тримаємо в постійному фокусі уваги.
Так, наприклад, якщо у квітні цього року ми спостерігали різке падіння товарообігу та надходжень митних платежів до загального та спеціального фондів порівняно із аналогічним періодом попереднього року на 27% і 20% відповідно, у травні цього року таке падіння досягло свого пікового значення (31,5% і 29% відповідно), то вже у червні цього року нам вдалося стабілізувати ситуацію: падіння товарообігу склало 8%, в той час як падіння надходжень митних платежів до загального та спеціального фондів — лише 1%.
Для прикладу, на початку цього року падіння товарообігу складало 1%, а надходжень митних платежів до загального та спеціального фондів — аж на 12%.
— Вам же девальвація вигідніша, так? Більше отримаєте.
— В цілому нам як державі девальвація невигідна, а митниці — відносно так. Тому що, звичайно, митні платежі в гривні залежать від курсу валюти. Відповідно, чим вищий курс, тим митниці легше виконати свій показник розпису Держбюджету. У разі стрімкої девальвації ми, відповідно, можемо вийти до Парламенту із пропозицією відкоригувати розпис шляхом внесення відповідних змін до Держбюджету.