Сайт знаходиться в режимі тестової експлуатації

Інтерв’ю Міністра фінансів Сергія Марченка для видання «Сьогодні» (04.03.2021. Частина 2)

Сергій Марченко в другій частині інтерв'ю для «Сьогодні» розповів про соціальні програми уряду. Чи почне працювати дешева іпотека, як буде реалізована програма доступних кредитів 5-7-9? Як будуть змінюватися зарплати і стандарти в 2021-му?

Найскладнішим був листопад 2020-го

- Скоро буде рік, як ви очолюєте Міністерство фінансів. Рік складний: пандемія, карантин, світова криза. Ви передбачали, що ситуація буде розвиватися саме так? Які враження від цього року? Чи багато із задуманого вдалося реалізувати?

- Я став міністром на початку пандемії, фактично в розпал кризи. Було зрозуміло, що очікується локдаун і секвестр бюджету. Моя команда прораховувала ризики для фінансової системи і в цілому – для держави. Оцінюючи досягнуте за рік, вважаю, що відсотків на 90 ми впоралися з поставленими завданнями.

Найбільш складна ситуація складалася в листопаді-грудні 2020-го, коли потрібно було профінансувати значні витрати. Ми впоралися, збалансувавши дохідну і видаткову частини бюджету. Нам часто закидають те, що ми виконали секвестрований чи урізаний бюджет. Але зазначу, що в умовах реального падіння ВВП ми зібрали в бюджет за платежами Державної податкової служби на 50 млрд більше, ніж в 2019-му, не кризовому році. Це той випадок, де говорю прямо: спрацювали на відмінно.

Я задоволений роботою команди міністерства. Наші фахівці були максимально залучені в усі процеси і виконали поставлені завдання. В першу чергу виокремлю Податкову службу, яка виконала річний план доходів за 11 місяців. До митниці ще залишаються питання. Повинні вирішити їх у поточному році.

Доступна іпотека запрацювала з 1 березня

- Давайте почнемо з тим, які найбільше цікавлять людей. Дуже актуальна – дешева іпотека. Цей проєкт, як повідомлялося, запускається в березні. Розкажіть подробиці: куди людям звертатися, кому дадуть кредит на житло під 7%?

- Ця програма, розроблена з ініціативи Президента, розрахована на людей із середнім для України рівнем доходу. Вона передбачає покупку житла в кредит з частковою компенсацією державою відсотків. Її адмініструє Фонд розвитку підприємництва, який знаходиться в підпорядкуванні Міністерства фінансів і вже веде програму "Доступні кредити 5-7-9". В кінці січня уряд ухвалив постанову, затвердивши порядок здешевлення іпотеки.

- Люди повинні будуть звертатися до Фонду?

- Ні. Вони будуть мати справу з уповноваженими банками, з якими Фонд укладе договори. 26 лютого підписані такі угоди з 7 банками. Серед них – державні "Укргазбанк", "ПриватБанк" і "Ощадбанк", а також комерційні – "Глобус", "Кредобанк", "Мегабанк" та "ОТП Банк". Це – перша хвиля. Пізніше банків стане більше. З 1 березня сім'ї вже почали отримувати перші іпотечні кредити за цією програмою.

Тепер що стосується учасників програми. Ми максимально спростили всі формальності, і тепер кредит може брати кожен, хто відповідає іпотечним умовами банку. Головним чином ідеться про платоспроможність клієнта.

Існують певні обмеження у площі житла, що купується. Норматив – 50 метрів на одну людину або сім'ю з двох людей, з додатковими 20 кв. м на кожного наступного члена сім'ї. Допускається перевищення нормативної площі на 20%, що сплачується Клієнтом за рахунок власних коштів або кредитних коштів, але без компенсації відсотків державою. Максимальну суму іпотеки визначили в 2 млн гривень, вартість житла – до 2,5 млн. Перший внесок – не менше 15%.

- Щоб взяти участь у програмі "Доступна іпотека", потрібно, щоб квартира, на яку дають іпотечний кредит, перебувала в будинку, який ще будується або був побудований не раніше 2018 року. Те ж саме – якщо мова про приватний будинок. Чому саме нове житло?

- Ми зацікавлені розвивати будівельний ринок, оскільки бачимо в ньому драйвер пожвавлення економіки. Ставимо в державній іпотечній програмі дві мети: надати громадянам можливість придбати доступне житло і попутно дати країні свіжий економічний імпульс. Тому сфокусувалися на первинному ринку нерухомості.

Як будуть рости зарплати

- Якщо говорити про кредити 5-7-9 для розвитку бізнесу, за даними Мінфіну, найбільша їх частина видається в сільському господарстві – 54%. З чим пов'язуєте активність саме в цій галузі? Адже, коли йшла дискусія про відкриття ринку землі, говорилося, що під час дії мораторію малі сільгоспвиробники не беруть кредити, оскільки їм нема що віддати банкам в заставу...

- Дійсно, найбільший портфель в програмі доступних кредитів – аграрний. Це багаторічна тенденція, пов'язана зі структурою національної економіки. Сільське господарство займає значну частку в структурі експорту і є однією з найбільш успішних сфер бізнесу в Україні.

При цьому треба пам'ятати, що кредити є ресурсом банку, і саме банки щоразу визначають умови для їхнього отримання, враховуючи при цьому, насамперед, свої ризики. Тому ми запропонували ще механізм державних портфельних гарантій, що має суттєво допомогти вирішити проблему малих фермерів, які не мають достатнього рівня забезпечення і часто отримують відмови в отриманні кредиту. Нині ми також оцінюємо можливість включення в програму компенсації за договорами фінансового лізингу, що дозволить активізувати і цей ринок фінансових послуг.

- Ще одна тема, яка стосується багатьох, – це підвищення зарплат. Багато говорили про те, що зарплати вчителів і медиків зросли на 20%. Але на тих же 20% зросла і мінімальна зарплата – з 5 до 6 тис. грн. Тобто підвищення торкнулося всіх бюджетників, а не тільки педагогів і медиків? Або ж у цих категорій зарплати зросли значніше?

- Вся тарифна сітка розраховується від мінімальної зарплати. Її зростання призводить до підвищення виплат за першим тарифним розрядом і в процентному співвідношенні – по іншим. Отже, підвищуються зарплати у всій системі. При цьому у медиків і педагогів більш високий темп зростання.

- За рахунок чого?

- За рахунок доплат. Медикам, наприклад, передбачені доплати у зв'язку з COVID-19. У них приріст – близько 30%. А у педагогів зарплати в поточному році виростуть в середньому на 25,5%. В цьому році освітня субвенція збільшилася на 19 млрд гривень. Отже, збільшилися доходи близько 400 тисяч вчителів.

Незаконні виплати по субсидіях доведеться повернути

- Хвилююча багатьох тема – верифікація соцвиплат. Розкажіть докладніше. Чи багато порушень виявлено? У яких виплатах найбільше шахрайських схем або помилок?

- Так, верифікація – це повноваження Мінфіну. У 2020 році нами була отримана інформація для проведення верифікації виплат на загальну суму 455 млрд грн. За 1,6 млрд грн Мінфіном виявлені різні невідповідності інформації про одержувачів соціальних виплат у реєстрах, базах даних тощо. Ми розіслали близько 2,5 млн рекомендацій відповідним органам провести додаткову перевірку по кожному випадку. І за результатами цих перевірок повинні бути прийняті справедливі і обґрунтовані рішення щодо подальших виплат реципієнтам.

Якщо оцінювати структуру порушень і невідповідностей, то в 70% випадках мова йде про житлові субсидії. Тут ми розіслали понад 1,7 млн рекомендацій, по пільгам відвідувань – 506 тисяч, по соцдопомоги – 170 тисяч, по страхових виплатах – 4,8 тисячі, по безробіттю – 4,4 тисячі і по пенсійним виплатам – 46 тисяч рекомендацій.

- Якщо підозри про незаконність нарахувань підтвердяться, виплачені суми необхідно буде повернути?

- Допускаю, що в деяких випадках після додаткових перевірок органи, які нараховували виплати, можуть звертатися до суду про повернення коштів до бюджету. Наведу приклад. Існує сім'я, яка отримала субсидії та соціальні виплати на 170 тис. грн. При цьому її члени за п'ять років купили п'ять нових автомобілів. У такому випадку державний грант доведеться повернути.

- Говорили про випадки, коли пенсії і соцвиплати налічують на "мертві душі". Чи багато таких фактів виявили під час верифікації?

- Тільки за результатами верифікації одного місяця – грудня минулого року – було виявлено наявність актового запису про смерть у 21 тис. реципієнтів – одержувачів житлових субсидій. Потрібно уточнювати причини невнесення змін до відповідних баз. Але можемо говорити про підтверджені факти, коли відповідальні органи нараховують і виплачують допомогу вже після смерті людини. Зазначу, що таких випадків стало значно менше, ніж в перший час після введення верифікації.

Після пандемії нерезиденти починають повертатися в українські ОВДП

- У минулому році інтерес інвесторів до українських цінних паперів зменшився. Яка ситуація на ринку ОВДП зараз? Чи є ризики, що через це виникнуть проблеми з виплатами зарплат, пенсій тощо? Тим більше, кредит МВФ затримується...

- З квітня по жовтень 2020-го дійсно існували побоювання щодо зниження інтересу нерезидентів до ОВДП. Пандемія викликала паніку і сприяла відтоку з локальних ринків. Десь до жовтня в наші внутрішні облігації інвестували в основному українські банки.

Але з грудня 2020-го нерезиденти почали повертатися. Тренд їхньої присутності на внутрішньому ринку облігацій досить позитивний. Завдяки високому попиту на ОВДП з боку нерезидентів ми навіть маємо можливість на кожному аукціоні знижувати прибутковість залучених інструментів. Для коротких паперів – майже до 9%.

Тепер на кожному аукціоні розміщуємо ОВДП десь на 10 млрд грн. Це досить серйозний показник, який дозволяє нам повністю фінансувати бюджет.

Україна знову приваблива для інвестицій. Ми уникаємо непродуманих кроків у фінансовій політиці, прогнозовані в плані перспективи, чітко виконуємо бюджет...

«Сьогодні» 

Частина 1 інтерв’ю